на якій підставі

1) (действие) заснування, закладення. -ние (закладка) здания - закладини. -ние села, города - осадження села, міста. -ние Киевского государства - початок Київської держави. От -ния этой империи - від початку цієї імперії. Срв. Основывание;

2) основа, основина, підвалина, закладчина, (каменное) підмурок, підмурівок, фундамент, (подножие) підстава, під (р. поду), спід (р. споду), підошва. Дом поставлен на прочном -нии - будинок збудовано на міцних підвалинах, основинах (на міцному підмурівку). -ние горы - спід гори. -ние стога, печи - під стогу, під (дно) печи. -ние треугольника - під (підстава) трикутника. Правосудие есть -ние всякой власти - правий суд становить підвалину всякої влади. Разрушить до -ния - зруйнувати до щенту, до ґрунту, до цури, до пня, у пень, до тла;

3) основа, основина, підвалина, засада, постанова, засновок, принцип. [Основи морали]. Вся жизнь должна быть пересоздана на иных -ниях - все життя повинно бути перетворене на инших підвалинах (основинах, засадах, постановах);

4) (опора, причина) підстава, ґрунт, рація, резон, (повод) привід (-воду). Не иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав). Вы не имеете -ний так думать, говорить - ви не маєте підстав так думати, говорити. Этот слух лишён всякого -ния, не имеет ни малейшего -ния - ця чутка (поголоска) не має жадного під собою ґрунту, не має жадних підстав. Я не давал ни малейшего -ния для этого - я не давав жадного на це приводу. -ние для предположения - ґрунт до гадання, підстава думати. Первое -ние - первопідстава. Иметь -ние (быть правым) - мати рацію. У меня есть -ние - я маю рацію. Нет -ний - нема рації. Насилие не ищет -ний - насильство не шукає підстав (резонів). Без -ния - безпідставно, (без вины) безвинно, безневинно. Без всяких -ний (ни с того, ни с сего) - ні сіло, ні впало. [Ні сіло, ні впало - давай йому грошей]. На каком -нии? - з якої рації? з якої причини? після чого? На - нии закона - на підставі закону. На этом -нии - на цій підставі. Признать -ние за кем - признати (визнати) рацію кому;

5) бот. - насада, основа (напр. листка).

* * *

1) осно́ва; (перен.) підва́лини, -лин, підва́лина; ( начала) заса́ди, -са́д, заса́да

2) (начало существования, момент возникновения) заснува́ння

3) (причина, повод, мотив) підста́ва

4) строит. підва́лини, підму́рок, -рка, підмурі́вок, -вка, підму́р'я, пі́дмур, -у; диал. осно́вина; ( фундамент) фунда́мент, -у

5) мат. осно́ва

6) хим. осно́ва

- discrimination against blacks

1) правління шляхом видання декретів, правління шляхом видання декретів, правління на підставі надзвичайних повноважень

2) встановлювати правову норму судовою постановою; керувати на підставі декретів; правити на підставі надзвичайних повноважень

1) правління на підставі права

2) вирішувати на підставі права; правити на підставі права

1) доброчесність; чесність, чеснота; моральність

2) цнотливість, невинність

3) якість; позитивна риса; достоїнство; перевага

4) сила; дія, ефективність

5) мужність, доблесть

6) досягнення; заслуга

* * *

1) чеснота, моральність; virtue and vіce чеснота і порок; the path of virtue шлях чесноти; to entіce smb. from the path of virtue потягнути кого-н. на шлях розпусти, спокусити /розбестити/ кого-н.; to wіn smb. to virtue повернути кого-н. на шлях чесноти; цнотливість; a woman of virtue доброчесна /цнотлива/ жінка; a woman of easy virtue жінка легкої поведінки

2) гарна якість, позитивна риса або сторона; достоїнство; перевага; virtues and shortcomіngs достоїнства і недоліки; cardіnal virtues філос. основні чесноти; natural virtues are justіce, prudence, temperance and fortіtude філос. природні чесноти virtue справедливість, розсудливість, помірність, хоробрість; negatіve virtue пасивна чеснота ( терпіння); негативне достоїнство або перевага (відсутність шуму, нешкідливість ліків); thіs clіmate has the virtues of never beіng too cold or too hot переваги цього клімату полягають у тому, що тут ніколи не буває ні занадто холодно, ні занадто пекуче

3) сила; дія; ефективність; there іs по virtue іn such drugs ці ліки не корисні /неефективні/; І have no faіth іn the virtue of herbs to heal sіckness я не вірю, що травами можна вилікуватися від хвороби

4) мужність, доблесть

5) pl. рел. сили (ангельський ч.ин); heavenly virtues сили небесні; a hundred virtues rіse повстають сотні ангельських сил; іn /by/ virtue of у силу (чого-н.); на підставі (чого-н.); внаслідок, через (що-н.); to claіm smth. іn virtue of long servіce претендувати на що-н. на підставі /у силу/ довголітньої служби; to make a virtue of smth. ставити собі в заслугу що-н.; to make a virtue of necessіty удавати, що дієш добровільно; virtue іs іts own reward прислів. = чеснота не має потреби у винагороді

1. n

1) юр. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт (тж warrant of arrest); наказ

2) юр. повноваження, правомочність; доручення

3) виправдання (дій); (моральне) право

4) свідчення, гарантія; доказ; підтвердження

5) відповідальна особа; особа, що дає наказ

6) захисник, заступник

7) шотл. порука, поручительство; гарантія, запевнення

8) шотл. поручитель, гарант

9) фін. посвідчення; купон (акції тощо)

10) патент

11) військ. дозвіл; наказ

2. v

1) виправдувати, бути (служити) виправданням

2) ручитися; гарантувати; підтверджувати (щось)

3) юр. дозволяти, давати право; уповноважувати

4) розм. висловлювати упевненість; запевняти

5) юр. забезпечувати, гарантувати (комусь щось)

6) передвіщати, провіщати

* * *

1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)

2) юp. повноваження

3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне право

4) свідчення, доказ, підтвердження

5) гарантія, застава

6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)

7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант

8) патент

9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officer

1) виправдувати, служити підставою

2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесність

3) юp. дозволяти, надавати право

4) виражати впевненість; ручатися

5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.)

1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];

2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;

3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);

4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;

5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;

6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;

7) (химич. элемент) елемент (-та);

8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;

9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);

10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).

* * *

1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

3)

4)

5) (научный закон, правило) принцип

6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

1) арешт на підставі судового наказу під час судочинства

2) заарештовувати на підставі судового ордеру під час судочинства

- dismissal agreed